Зригування у немовлят - норма, таблиця. Коли потрібно звернутись до лікаря?

Зригування у маленьких дітей зустрічаються дуже часто і можуть бути вельми неприємними. Які основні причини цього стану, наскільки це небезпечно, що можна зробити самостійно і коли потрібно звертатися до лікаря?
 

1. Що таке зригування?

Зригування або дитяча реґурґітація -  це пасивний закид вмісту шлунка в ротову порожнину і назовні, що є найбільш поширеним видом функціональних розладів травної системи у дітей грудного віку і зустрічаєтьс я практично у всіх немовлят.
 

2. Чому зригування так часто виникають? Які причини можуть бути? 
В першу чергу - це вікова недосконалість травної системи. Але й буває при неправильній техніці годування, коли дитина заковтує багато повітря або просто переїдає. При деяких ферментопатіях, наприклад, лактазній недостатності, при харчовій алергії. Крім того, причинами зригувань може бути гастроезофагеальний рефлюкс, порушення функції стравоходу, його вроджені аномалії, стриктури, стороннє тіло в стравоході, діаф рагмальна кила, румінація, проблеми з центр альною нервовою системою. У дитини перших місяців життя сфінктер, який перекриває нижню частину стравоходу, ще погано працює і вміст шлунка може легко переміщатися з шлунка в стравохід і ротову порожнину, особливо якщо покласти дитину. Тільки після 6 місяців цей сфінктер у більшості працює вже нормально і зригування зустрічаються рідше.

Зазвичай зригування з'являються в другій половині 1-го місяця життя, на 2-му місяці їх інтенсивність і частота зростає і утримується на максимальному рівні до 5-6-місячного віку. Після 6-7-місячного віку поширеність та  інтенсивність зригування поступово зменшуються, але частково вони можуть зберігатися у 10% дітей до року.

3. Коли є сенс серйозно говорити про зригування в немовлят? 
Коли дитина у віці від 3 тижнів до 12 місяців зригує 2 і більше разів на день протягом 3 і більше тижнів. 
При цьому немає позивів на блювання, домішок крові в блювотних масах, ознак аспірації, апное, затримки росту, проблем з годуванням, ковтанням. Більшість дослідників вважає, що зригування є станом, притаманним певному етапу розвитку дитини, а не хворобою.
Треба чітко відрізняти зригування від блювання. При зригуванні все відбувається начебто без участі дитини,  само  по собі, а ось блювання - це складний рефлекс ЦНС, при якому ми бачимо, як дитина працює, намагається викинути шлунковий вміст через рот, напружує свої м'язи, координує рухи кишківника, шлунку, стравоходу і діафрагми, тобто - це складний процес за участю самої  дитини. Необхідність корекції синдрому зригування обумовлена можливими ускладненнями цього стану (езофагіт, аспіраційна пневмонія, залізодефіцитна анемія, синдром раптової смерті), погіршенням якості життя сім'ї дитини, можливим віддаленим впливом на стан здоров'я дітей. В окремих випадках у дітей з частими зригування спостерігається не тільки відставання у фізичному розвитку, але і висока частота захворювань травного тракту і дихальної системи в більш старшому віці.

4. Які існують симптоми небезпеки ( "Червоні прапорці"), коли потрібно звернутися до лікаря:

1. Прогресуюче наростання зригувань
2. Блювота жовчю
3. Кров в калі або у вмісті, що зригнула дитина
4. Повторні блювання або блювання фонтаном
5. Значне і тривале здуття живота
6. Сильний метеоризм
7. Прогресуюче погіршення стану
8. Втрата маси тіла
9. Збільшення печінки або селезінки
10. Затримка фізичного розвитку 
11. Запальні зміни з боку крові
12. Підвищена температура, випинання / пульсація тім’ячка, судоми.

Інтенсивність зригувань визначається в балах за спеціально розробленою шкалою:

• 0 балів - відсутність зригування
• 1 бал - менше 5 зригувань на добу з незначним обсягом не більше 2-3мл.
• 2 бали - більше 5 зригувань на добу з разовим об'ємом більше 3 мл.
• 3 бали - постійні зригування невеликого об’єму протягом 30 хвилин і більше після кожного годування
• 4 бали - зригування від половини до повного об’єму суміші, яку з'їла дитина в половині годувань
• 5 балів - зригування від половини до повного об’єму суміші, яку з'їла дитина після кожного годування

Якщо інтенсивність зригувань 1-2 б ала, немає необхідності щось робити. 
Якщо 3-5 балів - це вже досить серйозно, і дитина потребує допомоги.
    

5. Що ж можна рекомендувати при зригуванні?
Згідно з рекомендаціями ESPGHAN, на яких базується розуміння патогенезу дитячої регургітації, лікування даної патології має бути комплексним і розділене на кілька послідовних етапів (терапія Step-up).

1. Перший етап - усім заспокоїтися. У сім'ї повинна бути спокійна атмосфера. Діти до цього дуже чутливі. Слід уточнити, як мати готує їжу, як годує, як тримає дитину під час і після годування.
2. Другий етап - застосування постуральної терапії, тобто задіяти силу гравітації: годувати дитину, тримаючи його в злегка підняти під кутом 45-60°, після годування впродовж 20-30 хвилин утримувати малюка в такому положенні або вертикально. Положення дитини в ліжку також має бути з піднятим градусів на 30 узголів'ям.
3. Третій етап - нормалізація режиму вигодовування і проведення адекватної дієтотерапії. Рекомендується годувати дитину частіше, але меншими порціями. Перевірити,  чи не переїдає дитина. В Європі радять додавати в грудне молоко спеціаль ні загусники, але оскільки у нас їх практично немає, ми можемо дати антирефлюксну суміш, з ложечки перед грудним молоком. Але тут потрібно бути обережним, щоб дитина не відмовилася від грудного виг одовування. Тому обов'язково порадьтеся зі своїм лікарем. У дітей на змішаному або штучному вигодовуванні дуже важливо адекватно підібрати суміш для годування. Якщо зригування невеликі, то пам'ятаючи про роль харчової алергії і латазної недостатності, можна вибрати універсальну суміш, яку ми любимо застосовувати при  практично всіх функціональних порушеннях травлення. Знаєте, яка це? Це - Нутрилон Комфорт , яка містить частково розщеплений білок, зменшену кількість лактози, крохмаль - в якості своєрідного легкого за  гущувача, а також пребіотики олігосахариди, які сприяють формуванню нормальної мікрофлори кишок. Якщо інтенсивність зригування значна, необхідно використовувати спеціальні лікувальні суміші з загущувачами, антирефлюксні суміші.  Для прикладу, Антирефлюкс.     

6. Як правильно давати суміш при зригуванні в малюка?
Обсяг суміші визначається експериментально. Починати варто з мінімальної кількості: по 20-40-60 мл перед годуванням, з ложечки або окремої пляшки, збільшуючи її обсяг до досягнення ефекту. У деяких випадках доводиться повністю переходити на харчування антирефлюксною сумішшю. Нічого страшного, це повноцінна суміш, на якій дитина добре росте і розвивається. Тривалість застосування антирефлюксної суміші теж визначається індивідуально, після досягнення стійкого терапевтичног о ефекту дитина поступово переводиться на вигодовування звичайною адаптованою сумішшю. Тобто доза AR суміші повинна бути мінімально-достатньою. При  необхідності, дитина може отримувати AR-суміш в якості основного харчування тривалий час.
Четвертий етап, якщо не допомогли попередні, - виключити харчову алергію у дитини.

При грудному вигодовуванні з раціону мами тимчасово на 3-4 тижні забираються молоко і молочні продукти, іноді інші високоалергенні продукти, а також продукт и, які можуть викликати підвищене газоутворення і метеоризм у малюка: свіжі фрукти, соки, кава, шоколад, молоко, мед, брокколі , бобові, (горох, квасоля), біла капуста, салат, волоські горіхи, згущене молоко, чорний хліб, квас, здобна випічка. Мамі слід максимально зберігати лактацію, при виключенні молока з дієти матері потрібно приймати близько 1 г кальцію на день. Якщо спостерігаєтьс я позитивна динаміка, це підтверджує діагноз харчової алергії, дієта з виключенням алергенних продуктів призначається мінімум на 6 місяців.
Якщо дитина на штучному ви годовуванні, то варто годувати дитину сумішшю для лікування алергії, тобто з глибоким гідролізом білка, наприклад,  Нутрилон Пепті, така дієта спочатку призначається на 4 тижні, при позитивній динаміці, якщо у дитини підтверджується харчова алергія, то дієту продовжують мінімум на 6 місяців. Антирефлюксні суміші в цьому випадку не призначаються, оскільки містять цілий, не розщеплен ий білок.   

Наступний етап,  якщо не допомогли всі попередні, - зверніться до вашого сімейного лікаря, можливо,  він відправить вас на консультацію до вузьких спеціалістів, наприклад дитячого гастроентеролога.
Для батьків дітей зі зригуваннями є дві хороші новини: перша - що зригування, в залежн ості від типу вигодовування, досить добре коригуються зміною дієти матері або дитини. Це підтверджують усі європейські і світові керівництва. Друга новина така: з віком у більшості дітей зригування зменшуються.
Пога на новина є для тих,  хто любить таблетки:  ліки, медичні препарати практично не впливають на зригування у маленьких дітей, тому сенсу їх давати немає. 
А ось ефективність застосування AR-сумішей при зригуванні у дітей підтверджується всіма міжнародними рекомендаціями і оглядами.

🎦 Відео: Функціональні зригування в малюків: що робити. Європейські рекомендації ESPGHAN.

Якщо Вам потрібна індивідуальна консультація, замовляйте її через сайт, будемо раді допомогти.

Нехай Ваші діти будуть здорові!