Харчове отруєння у дитини 1, 3 роки - симптоми, лікування в домашніх умовах.

Лікар - гастроентеролог, професор Олена Няньковська  пояснює що робити при проносі та блюванні у дітей, як правильно поїти дитину, як запобігти зневодненню та коли потрібно терміново звертатися до лікаря.  

Уявіть ситуацію. Ще 10–15 хвилин тому дитина бігала, сміялася, гралася і раптом починається блювання. З’являється діарея, слабкість, іноді температура. Батьки дивляться на дитину й питають себе: «Що це? Ми щось не так з’їли? Це ротавірус? Чи потрібно терміново давати антибіотик?» Якщо ви хоча б раз були в такій ситуації - ви не самі. Це один із найчастіших сценаріїв у дитячій практиці.

Перше, що важливо зрозуміти, що не кожна діарея це інфекція. І не при кожному блюванні потрібні антибіотики. У медицині ми розрізняємо два різні механізми, і саме від них залежить правильна допомога.

 

Харчове отруєння у дитини  - харчова інфекція

Харчова інфекція це коли «винен мікроб». Це ситуація, коли в організм потрапляє вірус або бактерія. Він розмножується у кишечнику, викликає запалення і вже це запалення дає симптоми: температуру, біль у животі, пронос, нудоту. Так працюють ротавірус, норовірус, сальмонела, шигела.

Тобто дитині погано не через саму їжу, а через запальну реакцію, яку запускає інфекція.\

 

 

Харчове отруєння у дитини - харчова інтоксикація

Харчова інтоксикація — інший сценарій. Тут усе відбувається інакше. У їжі вже є токсин — бактеріальний, грибковий або хімічний. Дитина з’їла продукт і вже через 30–120 хвилин з’являється: багаторазове блювання, різка слабкість, холодний піт, нудота.

Тут немає інкубаційного періоду і токсин діє одразу, як удар по організму. Найчастіше це трапляється після: кремових десертів, молочних продуктів, їжі зі святкових столів, неякісної або зіпсованої їжі. У практиці часто буває так: дитина поїла торт на дні народження і вже за годину починається багаторазове блювання. Це типовий сценарій харчової інтоксикації.

 

Що спільного в обох випадках?

Незалежно від причини, головний ворог токсичне навантаження на організм дитини. Чим більше токсинів: у кишечнику, у крові тим сильніші симптоми: блювання, діарея, запах ацетону, млявість, головний біль. Тому наше завдання не чекати, поки «само пройде», а допомогти організму швидше позбутися токсичних речовин. Коли у дитини раптово з’явл яються блювання і діарея, перше бажання батьків щось зробити негайно. І це абсолютно нормально. Але дуже важливо знати, коли можна діяти вдома, а коли не можна зволікати з лікарем.

 

Симпто ми харчового отруєння у дітей 1–3 років

Основні сим птоми харчового отруєння у дітей:

• Раптове блювання
• Діарея (часті рідкі випорожнення)
• Біль у животі
• Слабкість, млявість
• Підвищення температури
• Запах ацетону з рота

У дітей раннього вік у симптоми розвиваються швидко, а ризик зневоднення значно вищий, ніж у старших дітей.

 

“Червоні прапорці”, це стани коли потрібна термінова допомога.

В медицині існують поняття “Червоні прапорці”, це стани коли потрібна термінова допомога. Тобто це симптоми, при яких не варто чекати й експериментувати.

Обов’язково звертайтеся до лікаря, якщо:

• Дитина не може пити через постійне блювання
• З’являються ознаки зневоднення: сухий язик, рідке сечовипускання, темна сеча
• Дитина стає млявою, сонливою, не така, як завжди
• Є кров у блювоті або калі
• Температура понад 39 °c і погано знижується
• Симптоми тривають більше 3 днів
• Дитина до 6 місяців

У цьому віці лікар потрібен майже завжди. Ці сигнали не для паніки, а для правильного рішення. Зараз зупиніться на секунду. Найгірше в цій ситуації це паніка. Найкраще це чіткий план. А що ж можна робити вдома, якщо стан відносно стабільний? У більшості легких і середньотяжких випадків батьки можуть реально допомогти дитині в перші ж години.

 

Лікування харчового отруєння - Крок 1. Правильне пиття

Дуже важливим є вчасна оральна регідратація за допомогою спеціальних розчинів, які відновлюють воду і електроліти. Важливо що це не просто чай, компот або звичайна вода а спеціальні розчини елетролітів у воді із додаванням глюкози. Саме такий регідратаційний розчин дає організму те, що він втрачає під час блювання і діареї. 

Давайте часто, маленькими ковтками, навіть по чайній ложці кожні 5–10 хвилин. Без правильного пиття жоден інший крок не буде ефективним.

 

Крок 2. Це ситуація коли через блювання дитина не може пити.

Дійсно бувають ситуації, коли дитина блює настільки часто, що не може втримати навіть ковток води або вона викликає нове блювання. У таких випадках доцільно не давати розчини протягом біля 10 хвилин і лікар може порекомендувати протиблювотний препарат, щоб дати можливість почати регідратацію. Самолікування тут недоречне, рішення має приймати лікар.

 

Крок 3. Зменшення токсичного навантаження.

Дуже важливий – це зменшення токсичного навантаження. І ось тут ми підходимо до важливого моменту, який часто недооцінюють. Незалежно від того, інфекція це чи інтоксикація, частина токсинів знаходиться в кишечнику і продовжує впливати на організм. Чим швидше ми допоможемо організму їх вивести, тим швидше: зменшується блювання, слабшає нудота, покращується загальний стан дитини. Саме для цього в сучасній педіатрії використовують ентеросорбенти. 

Багато батьків кажуть: «Ми давали вугілля і толку не було». І це не дивно. Тому що не всі сорбенти однакові.

 

Чим відрізняються сучасні сорбенти?

Активоване вугілля це сорбент першого покоління з невеликою площею поверхні, повільною дією, великими дозами і низькою селективністю. Сучасна педіатрія дедалі частіше використовує ентеросорбенти IV покоління на основі діоксиду кремнію.

 

Як працює діоксид кремнію?

Уявіть мікроскопічну губку або магніт. 1 грам діоксиду кремнію має гігантську площу поверхні, приблизно як футбольне поле.

Його частинки мають активний негативний заряд, який притягує токсини. Він зв’язує: вірусні та бактеріальні токсини, продукти  розпаду їжі, кетонові тіла (ацетон), інші шкідливі речовини. І головне що робить це дуже швидко. Токсичне навантаження зменшується вже в перші хвилини після прийому.

 

Замкнуте коло токсинів

Ще один важливий механізм це “замкнуте коло токсинів”. Іноді батьки помічають: дитині ніби стало легше, а потім знову гірше. Це пов’язано з тим, що токсини можуть циркулювати по колу: 

печінка → кишечник → кров → знову печінка.

 Діоксид кремнію допомагає перервати це коло: “витягує” токсини у кишечник, зв’язує їх і виводить природним шляхом. Саме тому стан дитини часто покращується швидше і стабільніше. Батьки часто кажуть: після першого дня з сорбентом дитина перестає блювати і починає просити пити  і це для нас дуже добрий знак.

 

Чи безпечний діоксид кремнію для дітей? 

Так. Ентеросорбенти на основі діоксиду кремнію: не всмоктуються у кров; не ушкоджують слизову кишечника; не мають смаку й запаху; добре переносяться дітьми; зручні у застосуванні (розводяться у воді). Зазвичай достатньо короткого курсу 3–5 днів, щоб побачити ефект.

 

А в яких ситуаціях ентеросорбент справді допоможе, а не буде зайвим

У батьків часто виникає логічне запитання: “А в яких ситуаціях ентеросорбент справді допоможе, а не буде зайвим?” Давайте відповімо на це просто і чесно. У практиці ми бачимо найкращий ефект у таких ситуаціях:

Коли ентеросорбент на основі діоксиду кремнію найбільш доречний

• Вірусні гастроентерити: ротавірус, норовірус
• Харчові токсикоінфекції, коли симптоми з’являються швидко після їжі
• Ацетонемічний синдром, коли з’являється запах ацетону, нудота, блювання
• Інтоксикації після святкових столів, неякісної або важкої їжі

У цих випадках зменшення токсичного навантаження реально: скорочує тривалість блювання; зменшує нудоту; покращує загальний стан; допомагає дитині швидше повернутися до пиття й їжі.

 

Чи можна поєднувати ентеросорбент з іншими препаратами?

Це важливе питання для батьків. Сучасні ентеросорбенти IV покоління: дуже швидко “заповнюють” свою сорбційну ємність; не всмоктуються у кров; не ушкоджують слизову кишечника. Тому їх можна використовувати у складі комплексної терапії. Зазвичай лікар рекомендує розділяти прийом у часі з іншими препаратами  і цього достатньо.

 

Що важливо запам’ятати батькам?

Дуже коротко — головні акценти:

• Не кожна діарея — привід для антибіотика;
• Перший і найважливіший крок — правильне пиття;
• При інтоксикації та вірусних гастроентеритах важливо зменшити токсичне навантаження;
• Ентеросорбенти iv покоління на основі діоксиду кремнію — сучасний і безпечний інструмент допомоги;
• При “червоних прапорцях” — не зволікати з лікарем.

І ще психологічний момент, про який часто забувають.  Коли дитині погано, батьки почуваються безпорадними. Але знання чітких кроків зменшує страх. Ви не маєте лікувати “все і одразу”.
Ваше завдання: вчасно напоїти, зменшити інтоксикацію, спостерігати за станом, і звернутися до лікаря, якщо потрібно. У більшості випадків при правильній тактиці стан дитини покращується досить швидко.

Таким чином - харчові інфекції та інтоксикації це частина життя майже кожної родини. Але це не катастрофа, якщо знати, як діяти. Сучасна медицина має прості й ефективні інструменти: регідратація, спостереження і при потребі застосування сучасних ентеросорбентів на основі діоксиду кремнію. Це не “чарівна таблетка”, але це реальна допомога організму дитини у гострий період.

Дивіться відео на каналі YouTube: Харчове отруєння у дитини 1, 3 роки - симптоми та лікування в домашніх умовах.

 

 

Нехай Ваші діти будуть здорові !