Інтерес до профілактики і лікування за допомогою живих бактерій, тобто пробіотиків зараз просто неймовірно виріс, що абсолютно закономірно. Проте фарм ринок нам пропонує найрізноманітніші пробіотичні штами бактерій та їх комбінації, гарантуючи прекрасний ефект. Як же нам розібратися, що і коли використовувати, що дійсно потрібно застосовувати при тій чи іншій патології, а дія яких пробіотиків при певній ситуації абсолютно не зрозуміла і не доведена? А це вже марно витрачені кошти… В цьому допомагає розібратися доказова медицина, яка спирається на проведені добре організовані клінічні дослідження та їх метааналізи або критичні огляди, на рекомендації міжнародних фахових товариств та керівництва (які ще часто називають гайдлайнами), на підставі яких зазвичай пишуть національні протоколи. Що важливо, що ці гайдлайни і протоколи постійно оновлюються, деякі щорічно, деякі раз на 2-3 роки, щоб рекомендувати лікарям до впровадження в практику самі останні досягнення медицини. І давайте спробуємо практично розібратися як це все працює!
В останній час ми підійшли до певного розуміння, що таке людина?
З’явилась навіть дуже цікава хологеномна теорія еволюції, яка визначає окремий організм, тобто людину, як певний «надорганізм», як спільноту чи «holobiont» - господар плюс всі його симбіотичні мікроорганізми, що його оточують. При цьому геном самої людини складає не більше 1 % , а 99 % генетичної інформації – це геном мікробіоти, яка співіснує з нами. Більше того, геном тих мікроорганізмів швидко реагує на зміни оточуючого середовища і допомагає організму людини пристосуватися до змін навколишнього середовища. Ще більший вибух цікавості до мікросвіту, до пробіотиків виник під час епідемії Ковіду. Чому? Тому що вчені стали шукати, як можна перемогти цю страшну інфекцію і зберегти життя і здоров’я людей,
Як зменшити наслідки постковідного синдрому?
І багато робіт, які опубліковані в останній час, присвячено вивченню змін мікробіоти людини при цьому захворюванні і виявилося, що захищаючи мікробіом людини, в першу чергу мікробіоту кишківника і легень, можна істотно вплинути на перебіг і прогноз захворювання.
Ця пандемія, призвела до того, що в усіх країнах майже вдвічі збільшилась кількість призначень антибіотиків. Це обумовлено, певною мірою, збільшенням кількості дистанційних та телемедичних консультацій, коли лікар консультує віддалено, при цьому він не завжди може оцінити нюанси стану здоров’я людини і особливо дитини, не може реально моніторувати стан пацієнта і призначає антибіотик, з врахуванням можливостей погіршення стану здоров’я. Так, за даними американської академії педіатрії, 31% дітей з респіраторною патологією отримували антибіотик при візитах до сімейного лікар і 52% під час телемедичних консультацій.
А що є найбільш частим і грізним ускладненням антибіотикотерапії?
Антибіотик асоційована діарея - тобто рідкі випорожнення, які з’являються під час або протягом кількох тижнів після прийому антибіотиків, і які можуть, при певних умовах обумовити відмову від лікування і навіть смерть людини. А що робить лікар, щоб зменшити можливість розвитку такого досить грізного синдрому або що ми з вами робимо, якщо починаємо вживати антибіотик? Правильно – адекватний лікар призначає, а ми з вами починаємо пити той чи інший пробіотик! Тобто живі бактерії, які мають захистити мікробіом нашого кишківника від негативної дії антибіотиків і не дати можливості розвитку умовнопатогенної або патогенної мікрофлори, надмірний ріст якої призведе до негативних наслідків.
Що призначити при антибіотик асоційованій діареї?
Ми маємо зараз на ринку десятки, якщо не сотні різних пробіотичних препаратів, які містять найрізноманітніші штами живих бактерій та їх комбінацій. Але зараз вже прекрасно відомо, що немає якоїсь єдиної суперкорисної бактерії, яку можна викорстовувати при різних станах і хворобах. Але якщо проаналізувати відповідні метааналізи, кокрейнівські огляди, рекомендації факових європейських і світових товариств, то можна знайти відповідь:
Що важливо, що ці метааналізи, огляди і протоколи підтверджують ефективність або неефективність якогось конкретного пробіотичного штаму або їх комбінацій, і це абсолютно не можна автоматично поширювати на інші подібні пробіотичні штами цього самого роду або класу. В цьому полягає складність і можливість маніпуляцій недоброчесними або недостатньо обізнаними лікарями. Переважно, всі ці метааналізи, огляди і протоколи базуються на аналізі клінічних досліджень належної якості: на рандомізованих, підвійно сліпих, плацебо контрольованих дослідженнях, при яких ні лікар ні пацієнт не знає, що приймає хворий, для того щоб не було спокуси трошки вплинути на отримані результати. Доволі часто такі дослідження одночасно проводяться у різних країнах світу за однаковою схемою. І якщо при цьому лікарі отримують той чи інший результат, то саме він вважається доведеним і може використовуватися у протоколах лікування. Але тільки після ретельного вивчення результатів кваліфікованими експертними групами. Саме це і називається доказова медицина.
Ви можете зараз сказати: так треба провести такі дослідження зі всіма штамами пробіотиків і взагалі зі всіма препаратами при різних хворобах і тоді лікарі будуть точно знати що і коли застосовувати! А ви можете уявити усю складність організації і вартість таких міжнародних багатоцентрових досліджень? Це просто шалені гроші, крім того одне таке дослідження займає 2-3 роки, тому переважно тільки виробники, які впевнені у ефективності своїх пробіотиків, проводять такі дослідження і навіть серед таких виробників значна кількість отримує невизначені або негативні результати.
Давайте подивимося на дані таких метааналізів та міжнародних рекомендацій, що вони нам кажуть щодо застосування пробіотиків. Взагалі можна побачити цікаву тенденцію: зменшення доказів ефективності значної кількості штамів бактерій при застосуванні для профілактики або лікування захворювань. Надзвичайно цікаві висновки я знайшов в метааналізі 2017 року який називався Using probiotics in clinical practice: Where are we now? A review of existing meta-analyses тобто «Де ми зараз? Огляд існуючих мета-аналізів» і там було зазначено, що лише при діареї, в тому числі що пов’язана з антибіотиками та Clostridium difficile, та при інфекціях дихальних шляхів, ефекти пробіотиків вважаються „обґрунтованими”. Доволі категоричний висновок. Але слід сказати, що все ж є і інші огляди, метааналізи, гайдлайни і протоколи, які рекомендують застосовувати ті чи інші пробіотичні штами для профілактики і лікування захворювань, як у дітей так і дорослих.
Але давайте повернемося до антибіотикасоційованої діареї. На сьогоднішній день тільки 2 штами пробіотиків мають найвищу доказовість щодо профілактики розвитку і лікування такої діареї: це
Ці пробіотики показали у багатьох клінічних серйозних незаангажованих дослідженнях найкращий ефект, що дало можливість рекомендувати їх за результатами оцінки метааналізів таких досліджень різним експертним групам і відповідним фаховим науковим товариствам.
При цьому штам Saccharomyces boulardii вигідно відрізняється від LGG тим, що на нього абсолютно не діють антибіотики, тобто сахароміцети можна починати пити одночасно з початком прийому антбіотиків і вони будуть ефективно працювати, крім того цей штам немає жодної можливості передачі генів антибіотикорезистентності іншій мікрофлорі, яка заселяє кишківник пацієнта. Чому? Тому що це дріжджі, і антибіотики не можуть впливати якимь чином і вони не мають плазмідного механізму передачі антибіотикорезистентності іншим бактеріям.
Сахароміцети були відкриті майже 100 років тому відомим французьким мікробіологом, який шукав нові штами дріжджів для виноробства. Застосуання цього штаму дріжджів у хворих під час спалаху холери показав дуже добрий ефект і з того часу почалось медичне використання цього пробіотика. Saccharomyces boulardii не залишаються в кишківнику надовго, вони попадають у кишківник, захищають мікрофлору кишок, попереджують ріст Clostridium difficile, профілактують діарею, зменшують ризик розвитку антибіотикорезистентності, а потім повністю елімінуються, зникають з кишківника даючи можливість відновитися нормальній корисній флорі кишок.
Бажано з першого дня прийому антибіотиків і ще біля тижня після його закінчення. На що треба звернути увагу? Щоб це був оригінальний лікарський засіб, який містить саме штам Saccharomyces boulardii CNCM I-745 а не якісь інші подібні пробіотики. У 2015 році відомий професор Hania Szajewska, яка вже багато років вивчає дію пробіотиків і визнана експертом у цілому світі опублікувала дані метааназізу, який був виконаний незалежно від виробника препарату, а це має найвищий рівень доказовості. В цей метааналіз біли включені дослідження, які проводились серед дітей і серед дорослих. Результати були переконливі:
Таким чином
З точки зору доказової медицини, використання ефективного і безпечного пробіотичного штаму Saccharomyces boulardii CNCM I-745 під час антибіотикотерапії і кілька днів після її закінчення суттєво зменшує ризик розвитку побічної дії антибіотиків і допомагає зберегти власну корисну мікрофлору кишківника.
Відео: Пробіотики для відновлення мікрофлори кишківника після антибіотиків
Нехай Ваші діти будуть здорові та успішні !