Висока температура у дитини - гіпертермія, рожева та бліда лихоманка

Яка температура тіла дитини є нормальною?

Нормальна температура при вимірюванні в аксилярній ділянці становить 36–37 °С (36,6±0,4 °С).

У новонароджених можливі коливання температури тіла протягом доби до ±0,3 °С, у дітей віком 2-3 міс - до ±0,6° C, 3-5 років - 0,8-1° C.

Найнижча температура тіла о 3–6-й годині ранку, найвища - між 17-ю та 19-ю годиною

Коли треба знижувати температуру?

Підвищення температури тіла у дитини не завжди потребує корекції. Згідно з рекомендаціями ВООЗ антипіретики слід призначати:

• дітям < 3 міс при температурі тіла >38,0
• дітям > 3 міс при температурі тіла >39,0°С;
• дітям із фебрильними судомами в анамнезі при температурі тіла > 38,0–38,5 °С;
• дітям, що страждають на тяжкі захворювання серця, легень, центральної нервової системи при температурі тіла >38,5 °С;

(World Health Organization, 1993).

Клінічні прояви рожевої та блідої лихоманки:

Для білої гіпертермії у дітей характерно наступне:

• шкірні покриви бліді і навіть синюшні, може відзначатися мармуровий малюнок;
• кінцівки холодні і сухі на дотик;
• стан дитини порушено, він млявий, апатичний, можуть відзначатися марення або збудження;
• присутній озноб;
• при натисканні на шкіру тривалий час зберігається бліда пляма;
• жарознижуючі препарати не дають очікуваного ефекту.

Рожева лихоманка лікування

• Звільнення тіла від зайвого одягу, розкривання. Забезпечення доступу свіжого повітря, провітрювання приміщення.
• Прийом достатньої кількості рідини (теплий чай, морс, відвари). Необхідну кількість рідини для дитини з лихоманкою визначають за формулою: обсяг = фізіологічна потреба + 10 мл/кг на кожен градус підвищення температури тіла.
• Застосування методів фізичного охолодження тіла (обдування, обтирання прохолодною водою (з температурою тіла 24–28 °С).

Застосування антипіретиків для зниження температури дитини при рожевій лихоманці

• парацетамол у разовій дозі 10–15 мг/кг або ібупрофен у разовій дозі 5–10 мг/кг (для дітей віком ≥3 міс та масою тіла >5 кг).
• Якщо після прийому антипіретиків per os протягом 30–40 хв температура тіла не знижується, то внутрішньом’язово (чи внутрішньовенно) вводять: 50% розчин метамізолу натрію ''аналгін'':
• дітям віком <1 року — в дозі 0,01 мл/кг,
• >1 року — 0,1 мл/рік;
•      2,5% розчин піпольфену
• дітям віком <1 року — в дозі 0,01 мл/кг,
• >1 року — 0,1–0,15 мл/рік).

Бліда лихоманка лікування

• кінцівки необхідно укутати, одягти шкарпетки, щоб зігріти грілкою або добре розтерти шкіру;
• показано рясне тепле пиття (чай з малиновим варенням, відвар шипшини);
• використання жарознижуючих препаратів, таких як парацетамол, ібупрофен, навіть якщо температура тіла не досягла 38 градусів;
• призначення спазмолітичних засобів, здатних впливати на периферичні судини (папаверин, никошпан);
• застосування антигістамінних препаратів у дозі, що відповідає віку пацієнта;
• відсутність позитивної динаміки на проведені процедури протягом години є приводом для виклику швидкої допомоги.

Бліда лихоманка медикаментозне лікування

• Антипіретики призначають вже при температурі тіла >38° С, а у дітей групи ризику - 37,5° С.
• Призначають судинорозширювальні препарати:
• папаверин, дротаверин per os в дозі 1 мг/кг;
• 2% розчин папаверину (дітям віком <1 року 0,02 мл/кг, >1 року - 0,1-0,2 мл/рік або розчин дротаверину в дозі 0,1 мл/рік, або 1% розчин бендазолу в дозі 0,1 мл/рік внутрішньом’язово чи внутрішньовенно;
• 0,25% розчин дроперидолу в дозі 0,1–0,2 мл/кг внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
• При тяжкому клінічному стані та стабільному артеріальному тиску — нейролептики та вазодилататори - хлор­промазин, прометазин.
• Необхідний контроль температури тіла кожні 20–30 хв аж до її зниження до 37,5 °С.

Всередину або парентерально призначають препарати, що покращують мікроциркуляцію:

• еуфілін в дозі 2-3 мг / кг,
• нікотинову кислоту - 0,02-0,05 мг / кг,
• компламин (5-10 мг / кг),
• трентал (2-5 мг / кг / добу).
• Папаверин і но-шпа мало ефективні.

Група ризику :

діти віком <2 міс;

діти з фебрильними або іншими судомами в анамнезі

ті, які погано переносять підвищену температуру тіла (зайва збудливість або пригнічення свідомості);

діти з патологією ЦНС (енцефалопатія, вади розвит­ку мозку, гіпертензійний та гідроцефальний синдроми, наслідки ураження мозку внутрішньоутробною інфекцією);

діти з вадами розвитку серця, особливо в стадії декомпенсації;

діти зі спадковими аномаліями обміну речовин (фенілкетонурія, глікогеноз та ін.);

діти з тяжкими захворюваннями (сепсис, шок, менінгіт та ін.).

Дітям групи ризику антипіретики призначають при температурі тіла ≥38 °С.

Показники, що свідчать на користь бактеріальної природи лихоманки, такі:

1. Ранній вік дитини. У віці <3 міс підвищення температури тіла навіть <38° С необхідно сприймати як тривожний симптом.

2. Лейкоцитоз, особливо >15 ● 10 ⁹/л. Ймовірність бактеріємії при лейкоцитозі >15 ● 10⁹/л у 3 рази вища, ніж при лейкоцитозі <15 ● 10⁹/л.

3. Виділення збудника при дослідженні крові на стерильність.

4. Плеоцитоз у спинномозковій рідині.

5. Лейкоцитурія.

Злоякісна гіпертермія

розвивається під дією галотанових анестетиків (фторотан) і деполяризуючих міорелаксантів (дитилін, листенон, міорелаксін, сукцинілхолін) під час операцій і відразу після їх закінчення у дітей зі спадковою схильністю.

Схильність успадковується по аутосомно-домінантним типом і проявляється порушенням структури мембранних рецепторів м'язів, підвищенням вмісту іонів Са ++ в саркоплазмі.

 Злоякісна гіпертермія у дітей характеризується стрімким підвищенням температури тіла на 0,5 ° С кожні 15 хвилин з досягненням 42 ° С і вище, перегріванням хворого і великою ймовірністю (до 90%) летального результату в найближчі години або першу добу.

Основні симптоми злоякісної гіпертермії у дітей:

ригідність м'язів (тризм жувальної мускулатури, кистей, стоп, передньої черевної стінки, литок, ларингоспазм);

тахікардія до 200 ударів,

падіння артеріального тиску часом до нуля;

швидке підвищення температури до 42-44 ° С; рясне потовиділення, шкіра спочатку червона, потім багряно-синюшна;

олігурія, міоглобінурія і гемоглобінурія;

ДВЗ-синдром;

набряк-набухання мозку;

підвищення СO2 в кінці видиху;

ацидоз, лактатацидоз;

поліорганна недостатність.

Сила жарознижуючого ефекту та токсичність

Нехай Ваші діти будуть здорові та успішні !