Дієта при аутизмі: безглютенова, безказеїнова, харчування при лактазній недостатності або целіакії

 

🚩Відеотренінг з консультацією:  "Аутизм крок за кроком: від постановки діагнозу до конкретних дій"

1.    Чому харчування при аутизмі важливе? 
На сьогодні РАС (розлади аутистичного спектра) розумію ть як комплексне порушення розвитку, тобто залучені всі органи й системи, а не тільки нервова. Саме тому багатьма дослідженнями виявлено, що особи з аутизмом мають порушення роботи, зокрема, й травної системи. 
    Так, порівняно з дітьми з відповідним психомоторним розвитком або з іншими порушеннями розвитку, патологію ШКТ виявлено в 70% випадків (проти 28% в популяції)

• У 18-24% виявлено порушення випорожнень (в контрольній групі 4%)
• У 50 % пацієнтів при ЕФГДС виявлено запалення слизової стравоходу, шлунка ,  12-палої кишки. 
• 55%  мають знижену активність травних ферментів (дисахаридази, лактази, сахарази), а також зниження функції підшлункової залози 
• Підвищена проникність кишківника (36,7%, в контрольній групі – 4,8%),

Важливо розуміти, що:  

1. Проникність кишкового бар’єру, стан мікрофлори, можливість засвоювати ті чи інші форми поживних речовин, вітамінів та мікроелементів – все це впливає на розвиток та функціонування цілого організму, і насамперед – на нервову систему. 
2. Шлунково-кишкові розлади часто зустрічаються при аутизмі і можуть бути пов'язані з проблемами поведінки, сенсорною гіперчутливістю, порушеннями сну, тривожністю і дратівливістю 
3. Хронічне запалення та інфекції ШКТ мають прямий вплив на поведінку, включаю  чи занепокоєння, вплив на мотивацію і соціалізацію, неприйняття нових ситуацій, дотримання рутинних і повторюваних дій. 

 

2.    На що саме слід звернути особливу увагу в харчуванні дитини з аутизмом?
На сьогодні нема однозначної відповіді щодо необхідних дієтичних обмежень при аутизмі, хоча це питання вивчається вже десятиліттями, тому  - індивідуальний  підхід. 
Звертайте увагу на такі симптоми:
 

- Чи змінюється поведінка дитини після вживання того чи іншого продукту  - гіперактивність, порушення сну, нав”язливий сміх.                                                                                                        - Зміни при споживанні мучних продуктів (глютен), молочних продуктів (казеїн), солодощів. Як правило, дитина вимагає цю їжу, виникає «залежність».                                                              - Порушення травлення – здуття живота, блювання, проноси або закрепи, болі в животі, порушення самопочуття, які Ви чітко можете пов”язати із вживанням конкретної страви.
- Дитина сама відмовляється від конкретної групи продуктів, при вживання яких її самопочуття погіршується – м”ясо (при порушенні обміну аміака, наприклад), молочні продукти (болі в животі, нудота, метеоризм, пронос) тощо.
 

 

3.    Основні принципи дієтотерапії при аутизмі  

1. Пробіотики
2. Протигрибкові препарати
3. Замісна терапія (вітаміни, мікроелементи, АК, ПНЖК, ферменти – при потребі, можуть бути алергенами)
4. Протигельмінтні препарати 

Мета:

1. Обмеження алергізацїї
2. Зменшення проявів з боку ШКТ
3. Покращення толерації дієтичних змін
4. Зменшення дефіциту есенціальних елементів

 

4.    А чому дієта має допомогти людям з аутизмом?
Фенілкетонурія, галактоземія, цукровий діабет, лактазна недостатність, целіакія… Для цих станів вже розроблені чіткі протоколи харчування
При РАС – індивідуальний підбір, пошук найкращих варіантів дієти.

5.    Целіакія та непереносимість глютену -  у чому відмінність?
Целіакія – важка спадкова хвороба, яка може призвести до повної атрофії слизової тонкого кишківника, вимагає пожиттєво безглютенової дієти. Призв  одить до важкого  виснаження. Діагностують за допомогою ендоскопічного обстеження травної системи з біопсією та виявлення м певних показників у крові (наприклад, антитіл до тканинної трансглютамінази (IgA, IgG).
На сьогодні говорять про приховані форми целіакії, які проявляю ться дуже неспецифічними ознаками: випадіння волосся, погіршення стану нігтів, зміни на шкірі, постійна втома тощо.

 

6.    Як зрозуміти, що у дитини непереносимість глютену? 
При непереносимості глютену змін на слизовій тонкого кишківника та виявлення специфічних антитіл в крові   скоріш за все не буде, пр оте Ви можете спостерігати позитивну динаміку у поведінці й розвитку дитини, травленні та фізичному розвитку, якщо заберете з раціону дитини  глютен.

 

7.    Які продукти містять глютен?
Глютен – рослинний білок, який можна зустріти в багатьох продуктах. Завжди уважно вивчайте маркування: зараз зазначають, що продукт містить глютен, а також є окремі марки безглютенової продуктів.
Глютену нема у рисі, кукурудзі, гречці; у всіх овочах й фруктах, а також м”ясі.
Прихований глютен може міститись в ковбасних виробах, соусах, солодощах   і навіть рибних консервах.

 

8.    Лактазна непереносимість, недостатність лактази – про що це?
Лактазна недостатність - це непереносимість лактози – основно го вуглеводу молочних продуктів. Лактоза - молочний цукор, найваж ливіше джерело енергії для дітей перших місяців життя, який розщеплюється лактазою на глюкозу і галактозу.
Лактаза – фермент, який виробляється на ворсинках тонкого кишківника.  При порушенні утворення фермента або пошкодженні ворсинок, тобто при  недостатності лактази, починається процес бродіння, що  клінічно проявляється здуттям живота та проносом в найкоротший термін після вживання молочних продуктів.

• Первинна вроджена, генетично детермінована – найважча форма, зустрічається дуже рідко
• Транзиторна лактазна недостатність – тимчасова, у дітей перших 2-3 міс життя, причина – фермент лактаза тонкого кишківника виробляється в недостатній кількості через функціональну незрілість травної системи малюка.
• Вторинна - у дітей старшого віку , розвивається на фоні інших захворювань, наприклад гостра кишкова інфекція (зруйновані ворсинки тонкого кишківника) – триває 2-3 тижні, або хронічні захворювання кишківника (харчова алергія, целіакія, хвороба Крона, резекція, ін.)

  

9. БезГлютенова БезКазеїнова дієта  (БГБК) при ау т измі?
БезГлютенова БезКазеїнова дієта – виключення глютену й казеїну. Виключаються будь-які молочні продукти як в чистому ви гляді, так і продукти, які можуть їх містити. Мається на увазі молоко будь-якої тварини (н е тільки коров’яче, але й козяче тощо). Замінити молоко та продукти з нього можна молоком рослинного походження (мигдальне, кокосове тощо).  
Виключити:
пшеницю, жито, ячмінь, сорго та продукти їх переробки, овес.
Дозволені продукти: 

• Гречка, рис, кукурудза, соя, сочевиця  у вигляді круп та муки з них;
• Бобові, горіхи, 
• Всі овочі та фрукти, 
• Всі м'ясні продукти

Пам’ятайте, що глютен міститься в напівфабрикатах, консервах, ковбасних виробах тощо. Уважно вивчайте склад продукту. Шукайте маркування «без глютену».

 

10.    Чи потрібна моїй дитині дієта, як це визначити?
Пройдіть необхідні обстеження у гастроентеролога та отримайте консультацію генетика-метаболіста. Вам допоможуть скласти харчовий раціон та призначать за потреби вітаміни, мінерали та біологічно активні добавки. Якщо у Вас нема можливості отримати консультації профільних спеціалістів, то власні с  постереження за поведінкою, самопочуттям та розвитком дитини можуть допомогти. Якщо Ви бачите, що самопочуття та поведінка дитини точно змінюються в результаті вживання того чи іншого продукту із глютеном, казеїном або цукром (надмірна збудливість, нав’язливий сміх, біль у животі, нудота, пронос, висипання на шкірі, затримка росту)  - можливо, саме Вашій дитині потрібна дієтична корекція.

 

11.     Як правильно розпочати вводити дієту.
Якщо Ви прийняли рішення вводити дієту своїй дитині, слід дотримуватись чітких правил. 
Важливо:

1. Забезпечити повноцінне харчування 
2. Отримайте консультацію та рекомендації лікаря. 
3. Рішення слід приймати індивідуально, виходячи з особливостей конкретної дитини, після необхідних обстежень та консультації лікаря (гастроентеролога, генетика).
4. Поступово, тривало – чітко продумайте, чим будете заміняти вилучені продукти, наберіться терпіння – адже і сам процес введення дієти, і очікування результатів може зайняти тривалий час.
5. Ведіть харчовий щоденник та фіксуйте зміни в поведінці, самопочутті та розвитку дитини.

 

12.    Коли дієта почне діяти – як я це зрозумію?
Все індивідуально – можливо, покращення стануть помітними вже в перші дні й тижні, але часто – це триваліший процес – на кілька місяців. 
Дуже важливо вести харчовий щоденник та паралельно фіксувати зміни в поведінці й розвитку дитини. 
Також важливо все ж дотримуватись дієти: при її систематичному чи навіть періодичному порушенні Ви не зможете правильно оцінити її ефективність.
Прогрес в сферах: моторика, мовлення, психо-соціальний розвиток, ігри, імітація, сон… і багато іншого.

 

13.    Чи всім потрібні дієтичні обмеження?
Ні, таких рекомендацій на сьогодні нема. Рішення щодо необхідності введення дієтичних обмежень має прийматись індивідуально, профільним спеціалістом (гастроентеролог, генетик – метаболіст) на підставі результатів лабораторних та інструментальних обстежень. 

 

14.    Я можу самостійно корегувати харчування дитини чи ні?
Не бажано, але виходячи з реальної ситуації, дуже часто батьки самостійно вводять дієту. Застерігаємо Вас від цього – адже при відсутності спеціальних знань щодо харчування й розвитку дитини введення дієти може більше нашкодити, ніж допомогти. Намагайтесь все ж керуватись рекомендаціями лікаря.

 

15.    До яких спеціалістів слід звернутись, якщо я планую вводити дієту дитині?
По суті, це два основні спеціалісти – гастроентеролог та генетик-метаболіст. Також це може порадити алерголог. Дитині ймовірно призначать лабораторні й інструментальні обстеження, які нададуть інформацію щодо наявності або відсутності можливих порушень обміну, непереносимості продуктів, нестачі ферментів.

 

16.    Як довго потрібно дотримуватись дієти?
Питання щодо тривалості дієтичних обмежень вирішується індивідуально, і ми спираємось на оцінку  розвитку дитини, оцінюємо ефект    від введення дієти, а також поступово (це може статись і через кілька місяців, і через рік) буде можливість поступово розширювати раціон. Насправді, при аутизмі дієтичні обмеження не є пожиттєвими – все залежить від можливостей та розвитку конкретного організму.  

 

17.    А що, дієту зовсім не можна порушувати?
У випадку аутизму, порушення дієти не призведе до таких катастрофічних наслідків для здоров”я та навіть життя, як при важких обмінних порушеннях (фенілкетонурія, галактоземія тощо). Проте, якщо Ви вже дотримуєтесь дієти, то для об”єктивної оцінки її ефективності чистота експерименту дуже важлива. Інакше тоді не слід її вводити.

18.     А є інші варіанти дієт?
Так, крім безглютенової, безказеїнової дієти, є й інші. Часто для одного випадку можуть комбінувати різні дієтичні обмеження. Найпоширенішим є поєднання безглютенової, безказеїнової та низьковуглеводневої дієти (з обмеженням цукру). Кр ім того, є:

1. кетодієта (безвуглеводнева, з високим вмістом білка; застосовувати тільки під наглядом лікаря, адже може спровокувати розвиток кетоацидозу),
2. низькооксалатна дієта (виключають продукти, що міс  тять оксалати - мигдаль, горіхові пасти, морква і ягоди;  шпинат, буряк, шоколад, виноград, кунжутне насіння і тахини, соєві продукти).
3. Протокол Немечека (з використанням спеціального інуліну та оливкової олії; не рекомендовано).

 

19.    Чи можна поєднувати дієти?
Так, це досить поширена практика. Проте слід розуміти, щ о дієтичні обмеження мають бути обгрунтованими, слід отримати консультацію спеціаліста (га  строентеролога, генетика-метаболіста). А також добре продумати, чим саме Ви будете заміщати вилучені продукти, адже дієта дитини має бути повноцінною.

 

20.    Як дізнатись, чи дитина потребує додаткового прийому вітамінів, мікроелементів та біологічно активних речовин?
Це стане зрозумілим, якщо спеціаліст:

1. Проаналізує харчування дитини;
2. Призначить певні лабораторні обстеження;
3. Оцінить розвиток дитини, наявність однак дефіциту тих чи інших необхідних речовин за станом шкіри, волосся, внутрішніх органів, результатів обстежень, розвитком дитини.

Пам’ятайте: рішення про введення дієти слід приймати дуже виважено, поступово вводити дієтичні обмеження, наперед продумати, чим будете заміняти продукти й страви. Заміна має бути повноцінною, дитина в будь-якому разі має отримувати всіх необхідні вітаміни, мінерали й біологічно активні речовини. Саме для цього слід тримати контакт із лікарем (педіатр, гастроентеролдог, дієтолог, при необхідності – генетик-метаболіст). 

• Більшість людей з РАС мають порушення з боку ШКТ та алергічні прояви, які впливають на їх соціальну адаптацію та якість життя.
• В основі клінічних проявів можуть бути генетичні зміни
• Вчасне їх виявлення та корекція (зокрема, дієтична) можуть покращувати можливості до навчання та соціалізації.

🎦 Відео: Дієта при аутизмі: безглютенова, безказеїнова, харчування при лактазній недостатності або целіакії.

🚩 Відеотренінг з консультацією:  "Аутизм крок за кроком: від постановки діагнозу до конкретних дій"

 

Нехай Ваші діти будуть здорові!